Поради психолога учням

З порадами та матеріалами психолога для учнів, батьків та педагогів в умовах воєнного стану можна ознайомитися за посиланням:

Психологічна підтримка

 

Звичайно, і молоді люди, і зрілі, всі мріють про те, яким стане наше життя через деякий час. Мріяти корисно і чудово, адже тільки з мрії можна виділити мету в житті і йти до неї. Мрії надихають і стимулюють, змушують дивитися в майбутнє, не прив’язуючись до нашого минулого. Але… самі по собі мрії і бажання цілями не стають. Тільки підкріплені рішучістю, ентузіазмом, пристрастю, тобто сильними емоціями, вони можуть претендувати на перетворення на мету, а іноді й на мету всього життя.

 

Щоб життя було яскраве, а мрії здійснювались

Перш за все, ви повинні чітко розмежувати поняття “мрія і мета”. Мрія, зазвичай, досить абстрактна і узагальнена, мета ж прекрасна тим, що її, як правило, досягають. Мета – це бажання, заряджене емоцією. Щоб мрія стала метою, спробуйте виразити її більш конкретно – в подіях, поведінці, образах. І в поняттях, які можуть бути виміряні. Найкраще за все, звичайно, на папері. Але, передовсім, ознайомтеся з деякими неодмінними умовами перетворення мрії на мету:

  1. Мета має бути ваша: не друзів, не знайомих чи родичів, а ваша! Уявіть кінець мети: неначе вже все відбулося, вдалося і мета досягнута. Якщо радості в кінці немає – значить, мета не ваша, можливо, вам її вселив чи нав’язав хтось інший, а може, ви просто хочете бути на когось схожі і вважаєте чужий шлях своїм власним.
  2. Поставте собі точну дату, коли ваша мета буде досягнута. Якщо ви з якоїсь причини не змогли, чи не захотіли це зробити, змушена вас засмутити: ви ніколи не досягнете мети. Це обов’язкова умова. Але пам’ятаєте, мета має бути реальна: свій банк чи вілла в Монако, головна роль у голлівудському фільмі чи Всесвітня мережа на зразок Інтернет через два місяці – нереальність.
  3. Мета має бути позитивна. Не можна давати собі установки типу: “Не хочу бути бідним”. Потрібно формулювати так: “Хочу бути фінансово незалежним”. Не розглядаються в даному випадку і такі ситуації, чого слід було б уникнути, або ким не бути, або як не робити. Часто учні старших класів указують в своїх творах, що не житимуть з батьками, не працюватимуть на заводі чи не перебуватимуть у когось у підпорядкуванні. Так от, до мети це має вельми віддалене відношення. Я б назвала це просто побажаннями. Мета має бути завжди конкретна: стати не просто студентом, а студентом, конкретного ВНЗ і факультету, не просто керівником, а організувати і очолити конкретний бізнес чи підприємство.
  4. Чим ви готові пожертвувати або заплатити ради досягнення своєї мети?Чи буде ваша мета чесною, досягнутою за ваш рахунок? Адже наївно вважати, що в житті що-небудь безкоштовне. Спробуйте скласти список можливих жертв: час, гроші, здоров’я, добрі відносини з друзями і знайомими, любов, нерви, добре ім’я, відмова від задоволень, дружба, дотримання здорового способу життя та інше. Спробуйте чесно відповісти собі на питання, на що ви готові піти заради досягнення своєї мети, чим пожертвувати, і чи зможете ви потім сміливо і прямо дивитися людям в очі.
  5. А зараз складіть список можливих перешкод. Тільки розділіть їх на дві категорії – ті, що довкола нас, і ті, що знаходяться усередині нас. Зазвичай молоді люди погоджуються з тим, що важче долати ті, які знаходяться в нас самих. Іноді їх ще називають саботажниками. Кожна людина (і не раз) намагалася втекти від труднощів і перешкод за допомогою відмовок типу: це не спрацює; якби я був старшим (чи молодшим); мені ніхто не допомагає; якби у мене були для цього кошти; дуже рано (чи надто пізно); я поки до цього не готовий; а що скажуть друзі (знайомі, родичі); ніхто не розуміє моїх труднощів; ніхто не оцінить моїх старань; немає на це часу, дуже багато інших справ; нічого не вийде все одно та інше. Потрібно визнати існування цих труднощів і або навчитися їх переформульовувати в позитивні, чи перетворити у менші цілі, які доведеться вирішити дорогою до головної. Наприклад: “Це не спрацює” формулюємо інакше “Але ж у інших працює! Чим я гірше?” Чи “Я поки до цього не готовий” – тут чітко потрібно з’ясувати, в чому саме: “Знань не вистачає? Сили волі? Грошей?” Тоді вперед, за знаннями, працюємо над силою волі, заробляємо гроші. Ось таке виходить дерево цілей. Ну як? Не дуже страшно? Тоді можна стартувати.
  6. Мета має бути наочною. Напишіть план з точними термінами, етапами, відзначайте, тобто просто записуйте на папері результати ваших кроків і дій. Визначте і дозвольте собі за особливо успішне виконання намічених ділянок шляху бонуси чи призи, заохочуйте себе і хваліть. Постарайтеся передбачити і форс-мажорні обставини, власне, як ви плануєте поводитися в неординарних ситуаціях, де і наскільки дозволите зробити собі поблажку чи відступитися (або чим поступитися). Було б добре скласти договір із самим собою, як рекомендують деякі фахівці, де будуть вказані всі терміни, угоди про плату (винагороди), і штрафи. Але і дотримуватися його доведеться вам!
  7. Напишіть собі нагадування про свою мету скрізь, перечитуйте план досягнення щодня для того, щоб запрограмувати себе на успіх, зарядити себе упевненістю і не відступати від наміченого шляху під впливом різних обставин, які, безумовно, зустрінуться на вашому шляху, а бути послідовним і цілеспрямованим. Швидше за все поставленої мети доб’ється той, хто зможе постійно підтримувати себе в тонусі, і забезпечувати щоденне (нехай найменше і навіть зовсім крихітне, але саме щоденне) просування до поставленої мети. І не забувайте ніколи: дорогу осилить той, хто йде!
  8. Спробуйте поєднати в собі три ролі: мрійника – для створення нових цілей та ідей; реаліста – для надання ідеям конкретної форми, з якою ви зможете будувати своє майбутнє; і критика – для фільтрації та очищення ідей для втілення їх у життя. Нехай усі вони перебувають у рівновазі та доповнюють один одного. Якщо хочете чогось досягти, ставте цілі! Хоча багато хто й надає перевагу цього не робити. Іноді просто через лінощі – як вийде, так і вийде. Інші чогось чекають, гадають, що життя почне мінятися саме по собі. А деякі просто бояться привселюдно заявити про свої плани: а раптом засміють? Чи зурочать… Або “не так” зрозуміють… Йти зі всіма за течією, звичайно, набагато простіше, але тоді й результат буде як у всіх – такий, що нічим із загальної маси не виділяється. А якщо ви дійсно хочете побудувати кар’єру, стати господарем свого життя – вчіться мріяти, перетворювати мрію на мету, а мету втілювати в реальність.

Тренування для пам`яті

У звичному для нас житті ми звикнули тренувати все – наше тіло, м”язи, манери поведінки. Адже все це є дуже потрібним у повсякденності. А як же на рахунок пам”яті? Мабуть кожен знає, що пам”ять покращується при постійному тренуванні, але це ми нагадуємо лише дітям, яким потрібно “вчитись, вчитись і ще раз вчитись”:).

А дарма, тому що роль пам”яті для людини – неоціненна! Скільки часу ми витрачаємо щодня хоча б на пошуки речей, які не знаємо куди поставили?… Скільки грошей втрачаємо на “недорахованих” здачах у магазинах, неекономному бюджеті і т.д.

Звичайно, розвивати пам”ять потрібно змалку. Але що робити тим, у кого батьки не дуже звертали увагу на такі “дрібниці”, а їхній дитячий вік залишився у приємних спогадах?… Можна пити таблетки для покращення пам”яті, які щодня розпіарюють реклами на наших телеекранах, а можна…

Не дарма кажуть, що вчитись ніколи не пізно. От і пам”ять, виявляється, теж є таким інструментом. Існує комплекс простих вправ, які включає у себе нейробіка. Ось деякі із них:

Для тих у кого провідною є права рука, може пару рядків щодня писати лівою рукою. І не лише писати, а й користуватись нею у побуті: пилесосити, чистити зуби, нарізати овочі і т.д. Це заставить кору протилежної сторони мозку працювати більш ефективно.

Шукати нестандартні відповіді на стандартні запитання. Коли у нас запитуюють як наші справи, то переважно не чекають у відповідь півгодинну розповідь з детальним описом наших проблем. Але й варіанти відповіді: “нормально” чи “аби не гірше” вже так надоїли, що наступного разу після такої відповіді людина може і не поцікавитись нами. А навіщо якщо відповідь заздалегідь відома…

Спробуйте викоистовувати нестандартно звичайні речі чи предмети: зробіть іграшку для домашнього улюбленця із пластикової бутилки, не викидайте поламані речі, а придумайте їй інше застосування, щоб продовжити їй життя.

Виконуйте звичні ритуали (перевдягання, миття під душем і т.д.) із закритими очима.

Вчіть якомога більше віршів.

Займіться вивченням чи удосконаленням іноземної мови.

Цікавтесь новинками (моди, професійними чи світовими тенденціями).

Розгадуйте кросворди.

Змінюйте звичний хід вихідних днів – фантазуйте та експериментуйте з поїздками, прогулянками в парках (скверах, по вечірньому місту тощо), походами у цирк, на виствки, у кав”ярні і т.д.

Вигадайте хоббі, яке прийдеться вам по душі і виділяйте на нього час хоча б щотижня.

Рахуйте “про себе” суми при покупках (без калькулятора).

Можна написати ще сотню порад та підходів, але головне, щоб ви собі вибрали хоча б пару із цих вправ – вони і будуть індивідуально ваші, ті, які вам найбільше підходять. Тому що найбільше “затирається” пам”ять від звичних дій, які ми виконуємо завдяки завченим звичкам, “на автоматі”:).

Тренуйтеся, тренуйтеся і ще раз тренуйтеся! А через якись десяток років ваша пам”ять скаже вам гречне спасибі!!!

Тест-анкета на виявлення мотивації учнів

Поміркуй над відповідями.

  1. Я навчаюся тому, що на уроці цікаво.
  2. Я навчаюся тому, що змушують батьки.
  3. Я навчаюся тому, що хочу більше знати.
  4. Я навчаюся, щоб потім добре працювати.
  5. Я навчаюся, щоб принести радість батькам.
  6. Я навчаюся, щоб не відставати від товаришів.
  7. Я навчаюся, щоб не зганьбити свій клас.
  8. Я навчаюся тому, що в наш час не можна бути незнайкою.
  9. Я навчаюся тому, що мені подобається вчитель.