Наша армія – наша про неї й турбота
День захисника України 14 жовтня за недовгий час його існування став традиційним та вже улюбленим святом наших громадян – і дорослих, і юних. У Київській гімназії східних мов № 1 відзначення цього свята – багатогранне. Це й урочисті заходи як данина історії, сповненій військовою звитягою борців за незалежність України всіх епох. Це і, попри добрі сподівання на мир в усьому світі, погляд з надією на підростаючих синів – майбутніх захисників материнської землі від загарбників. Бо привітання, адресовані хлопчикам, юнакам – зерна святого обовязку, посіяні в юні серця: хто ж, як не вони стануть на захист своєї держави, рідних, коханих, якщо знову прийде зла година в Україну.
Але насамперед свято – це день вшанування тих, хто зараз стоїть на захисті Вітчизни. І підтримки не тільки словом, але й ділом. Гімназійна родина – учні, батьки, вчителі – вже другий рік поспіль влаштовують акцію “Тепло родини – захиснику України”, суть якої полягає в тому, щоб кожен учень, хто бажає взяти участь в акції, від імені своєї родини приносить на виставку-ярмарок, присвячену Дню захисника України, баночку овочевої консервації чи варення, красиво оформлену, з прикріпленою записочкою зі словами підтримки від себе і своєї родини захиснику Вітчизни. Кожен клас оформив стіл у відведеному для виставки місці.
Якими барвами заграла виставка, влаштована напередодні, 12 жовтня, в актовій залі гімназії! Діти, як завжди, долучили свій креатив: охочим пропонували чай з власноруч приготовленими солодощами, принесли малюнки та плакати на підтримку воїнів-захисників, прикрасили столи підбадьорливими написами: “Наша армія – наша про неї й турбота”. Виставочні екземпляри можна було купувати дорослим (батькам, вчителям), а виручені кошти керівники учнівського самоврядування, ретельно перерахувавши, передали на благодійність (для воїнів АТО).
Вже наступного дня третина продукції вирушила потягом з волонтером батальйону “Донбас” Аліною Власовою, яка зобовязалася доставити її воїнам в район Авдіївки.
Друга третина 14 жовтня була роздана пораненим в Ірпінському військовому госпіталі. Варто було бачити просвітлені обличчя наших захисників, коли вони читали зворушливі написи, переглядали малюнки, приміряли на руки браслети з патріотичними написами! А коли смакуватимуть солодкою чи пікантною вітамінною домашньою консервацією, то, безперечно, не тільки вітаміни додадуть їм здоровя, але й тепло кожної родини й любов тих, заради кого вони пролили свою кров у бою.
Третя вирушить…
