З порадами та матеріалами психолога для учнів, батьків та педагогів в умовах воєнного стану можна ознайомитися за посиланням:
Психологічна підтримка
Звичайно, і молоді люди, і зрілі, всі мріють про те, яким стане наше життя через деякий час. Мріяти корисно і чудово, адже тільки з мрії можна виділити мету в житті і йти до неї. Мрії надихають і стимулюють, змушують дивитися в майбутнє, не прив’язуючись до нашого минулого. Але… самі по собі мрії і бажання цілями не стають. Тільки підкріплені рішучістю, ентузіазмом, пристрастю, тобто сильними емоціями, вони можуть претендувати на перетворення на мету, а іноді й на мету всього життя.
Щоб життя було яскраве, а мрії здійснювались
Перш за все, ви повинні чітко розмежувати поняття «мрія і мета». Мрія, зазвичай, досить абстрактна і узагальнена, мета ж прекрасна тим, що її, як правило, досягають. Мета — це бажання, заряджене емоцією. Щоб мрія стала метою, спробуйте виразити її більш конкретно — в подіях, поведінці, образах. І в поняттях, які можуть бути виміряні. Найкраще за все, звичайно, на папері. Але, передовсім, ознайомтеся з деякими неодмінними умовами перетворення мрії на мету:
- Мета має бути ваша: не друзів, не знайомих чи родичів, а ваша! Уявіть кінець мети: неначе вже все відбулося, вдалося і мета досягнута. Якщо радості в кінці немає — значить, мета не ваша, можливо, вам її вселив чи нав’язав хтось інший, а може, ви просто хочете бути на когось схожі і вважаєте чужий шлях своїм власним.
- Поставте собі точну дату, коли ваша мета буде досягнута. Якщо ви з якоїсь причини не змогли, чи не захотіли це зробити, змушена вас засмутити: ви ніколи не досягнете мети. Це обов’язкова умова. Але пам’ятаєте, мета має бути реальна: свій банк чи вілла в Монако, головна роль у голлівудському фільмі чи Всесвітня мережа на зразок Інтернет через два місяці — нереальність.
- Мета має бути позитивна. Не можна давати собі установки типу: «Не хочу бути бідним». Потрібно формулювати так: «Хочу бути фінансово незалежним». Не розглядаються в даному випадку і такі ситуації, чого слід було б уникнути, або ким не бути, або як не робити. Часто учні старших класів указують в своїх творах, що не житимуть з батьками, не працюватимуть на заводі чи не перебуватимуть у когось у підпорядкуванні. Так от, до мети це має вельми віддалене відношення. Я б назвала це просто побажаннями. Мета має бути завжди конкретна: стати не просто студентом, а студентом, конкретного ВНЗ і факультету, не просто керівником, а організувати і очолити конкретний бізнес чи підприємство.
- Чим ви готові пожертвувати або заплатити ради досягнення своєї мети?Чи буде ваша мета чесною, досягнутою за ваш рахунок? Адже наївно вважати, що в житті що-небудь безкоштовне. Спробуйте скласти список можливих жертв: час, гроші, здоров’я, добрі відносини з друзями і знайомими, любов, нерви, добре ім’я, відмова від задоволень, дружба, дотримання здорового способу життя та інше. Спробуйте чесно відповісти собі на питання, на що ви готові піти заради досягнення своєї мети, чим пожертвувати, і чи зможете ви потім сміливо і прямо дивитися людям в очі.
- А зараз складіть список можливих перешкод. Тільки розділіть їх на дві категорії — ті, що довкола нас, і ті, що знаходяться усередині нас. Зазвичай молоді люди погоджуються з тим, що важче долати ті, які знаходяться в нас самих. Іноді їх ще називають саботажниками. Кожна людина (і не раз) намагалася втекти від труднощів і перешкод за допомогою відмовок типу: це не спрацює; якби я був старшим (чи молодшим); мені ніхто не допомагає; якби у мене були для цього кошти; дуже рано (чи надто пізно); я поки до цього не готовий; а що скажуть друзі (знайомі, родичі); ніхто не розуміє моїх труднощів; ніхто не оцінить моїх старань; немає на це часу, дуже багато інших справ; нічого не вийде все одно та інше. Потрібно визнати існування цих труднощів і або навчитися їх переформульовувати в позитивні, чи перетворити у менші цілі, які доведеться вирішити дорогою до головної. Наприклад: «Це не спрацює» формулюємо інакше «Але ж у інших працює! Чим я гірше?» Чи «Я поки до цього не готовий» — тут чітко потрібно з’ясувати, в чому саме: «Знань не вистачає? Сили волі? Грошей?» Тоді вперед, за знаннями, працюємо над силою волі, заробляємо гроші. Ось таке виходить дерево цілей. Ну як? Не дуже страшно? Тоді можна стартувати.
- Мета має бути наочною. Напишіть план з точними термінами, етапами, відзначайте, тобто просто записуйте на папері результати ваших кроків і дій. Визначте і дозвольте собі за особливо успішне виконання намічених ділянок шляху бонуси чи призи, заохочуйте себе і хваліть. Постарайтеся передбачити і форс-мажорні обставини, власне, як ви плануєте поводитися в неординарних ситуаціях, де і наскільки дозволите зробити собі поблажку чи відступитися (або чим поступитися). Було б добре скласти договір із самим собою, як рекомендують деякі фахівці, де будуть вказані всі терміни, угоди про плату (винагороди), і штрафи. Але і дотримуватися його доведеться вам!
- Напишіть собі нагадування про свою мету скрізь, перечитуйте план досягнення щодня для того, щоб запрограмувати себе на успіх, зарядити себе упевненістю і не відступати від наміченого шляху під впливом різних обставин, які, безумовно, зустрінуться на вашому шляху, а бути послідовним і цілеспрямованим. Швидше за все поставленої мети доб’ється той, хто зможе постійно підтримувати себе в тонусі, і забезпечувати щоденне (нехай найменше і навіть зовсім крихітне, але саме щоденне) просування до поставленої мети. І не забувайте ніколи: дорогу осилить той, хто йде!
- Спробуйте поєднати в собі три ролі: мрійника — для створення нових цілей та ідей; реаліста — для надання ідеям конкретної форми, з якою ви зможете будувати своє майбутнє; і критика — для фільтрації та очищення ідей для втілення їх у життя. Нехай усі вони перебувають у рівновазі та доповнюють один одного. Якщо хочете чогось досягти, ставте цілі! Хоча багато хто й надає перевагу цього не робити. Іноді просто через лінощі — як вийде, так і вийде. Інші чогось чекають, гадають, що життя почне мінятися саме по собі. А деякі просто бояться привселюдно заявити про свої плани: а раптом засміють? Чи зурочать… Або «не так» зрозуміють… Йти зі всіма за течією, звичайно, набагато простіше, але тоді й результат буде як у всіх — такий, що нічим із загальної маси не виділяється. А якщо ви дійсно хочете побудувати кар’єру, стати господарем свого життя — вчіться мріяти, перетворювати мрію на мету, а мету втілювати в реальність.
Тренування для пам`яті
У звичному для нас житті ми звикнули тренувати все — наше тіло, м»язи, манери поведінки. Адже все це є дуже потрібним у повсякденності. А як же на рахунок пам»яті? Мабуть кожен знає, що пам»ять покращується при постійному тренуванні, але це ми нагадуємо лише дітям, яким потрібно «вчитись, вчитись і ще раз вчитись»:).
А дарма, тому що роль пам»яті для людини — неоціненна! Скільки часу ми витрачаємо щодня хоча б на пошуки речей, які не знаємо куди поставили?… Скільки грошей втрачаємо на «недорахованих» здачах у магазинах, неекономному бюджеті і т.д.
Звичайно, розвивати пам»ять потрібно змалку. Але що робити тим, у кого батьки не дуже звертали увагу на такі «дрібниці», а їхній дитячий вік залишився у приємних спогадах?… Можна пити таблетки для покращення пам»яті, які щодня розпіарюють реклами на наших телеекранах, а можна…
Не дарма кажуть, що вчитись ніколи не пізно. От і пам»ять, виявляється, теж є таким інструментом. Існує комплекс простих вправ, які включає у себе нейробіка. Ось деякі із них:
Для тих у кого провідною є права рука, може пару рядків щодня писати лівою рукою. І не лише писати, а й користуватись нею у побуті: пилесосити, чистити зуби, нарізати овочі і т.д. Це заставить кору протилежної сторони мозку працювати більш ефективно.
Шукати нестандартні відповіді на стандартні запитання. Коли у нас запитуюють як наші справи, то переважно не чекають у відповідь півгодинну розповідь з детальним описом наших проблем. Але й варіанти відповіді: «нормально» чи «аби не гірше» вже так надоїли, що наступного разу після такої відповіді людина може і не поцікавитись нами. А навіщо якщо відповідь заздалегідь відома…
Спробуйте викоистовувати нестандартно звичайні речі чи предмети: зробіть іграшку для домашнього улюбленця із пластикової бутилки, не викидайте поламані речі, а придумайте їй інше застосування, щоб продовжити їй життя.
Виконуйте звичні ритуали (перевдягання, миття під душем і т.д.) із закритими очима.
Вчіть якомога більше віршів.
Займіться вивченням чи удосконаленням іноземної мови.
Цікавтесь новинками (моди, професійними чи світовими тенденціями).
Розгадуйте кросворди.
Змінюйте звичний хід вихідних днів — фантазуйте та експериментуйте з поїздками, прогулянками в парках (скверах, по вечірньому місту тощо), походами у цирк, на виствки, у кав»ярні і т.д.
Вигадайте хоббі, яке прийдеться вам по душі і виділяйте на нього час хоча б щотижня.
Рахуйте «про себе» суми при покупках (без калькулятора).
Можна написати ще сотню порад та підходів, але головне, щоб ви собі вибрали хоча б пару із цих вправ — вони і будуть індивідуально ваші, ті, які вам найбільше підходять. Тому що найбільше «затирається» пам»ять від звичних дій, які ми виконуємо завдяки завченим звичкам, «на автоматі»:).
Тренуйтеся, тренуйтеся і ще раз тренуйтеся! А через якись десяток років ваша пам»ять скаже вам гречне спасибі!!!
Тест-анкета на виявлення мотивації учнів
Поміркуй над відповідями.
- Я навчаюся тому, що на уроці цікаво.
- Я навчаюся тому, що змушують батьки.
- Я навчаюся тому, що хочу більше знати.
- Я навчаюся, щоб потім добре працювати.
- Я навчаюся, щоб принести радість батькам.
- Я навчаюся, щоб не відставати від товаришів.
- Я навчаюся, щоб не зганьбити свій клас.
- Я навчаюся тому, що в наш час не можна бути незнайкою.
- Я навчаюся тому, що мені подобається вчитель.