8 березня в Київській гімназії східних мов №1 забарвилося фарбами фестивалю Холі. В Індії це надзвичайно феєричне, галасливо-веселе дійство, яке знаменує собою прихід весни та початок нового року. Але наші учні та педагоги теж відчули цей настрій. Від самого ранку десятикласниці, убрані у вишукані сарі, зустрічали на вході гімназистів і вчителів. Кожен охочий міг підійти до таці з яскравими, традиційними для Холі сухими безпечними фарбами, і, обравши колір на свій смак, поставити тіку — своєрідний оберіг в індійській культурі. Дехто прикрасив обличчя бінді, а хтось робив селфі з дівчатами в сарі. На вході також звучала індійська музика, можна було переглянути відеоролики з індійськими танцями та традиціями святкування Холі в Індії. П’ятикласники разом із вчителем Довбнею Катериною Валеріївною підготували читання віршів мовою гінді, зібравши біля себе тих, хто бажав почути екзотичну мову й знову ж таки подивитися на національний святковий індійський одяг.
А які гучні оплески зібрав виступ нашого гостя, майстра індійського танцю, — Давида Індра. Танцівник не лише продемонстрував запальний індійський танок, а й розповів про мову окремих рухів у ньому.
Емоцій вир! Велика перерва ледве змогла вмістити в замалому для цього коридорі тих, хто прийшов привітати нашу медичну сестру, нашу героїню та волонтерку, відзначену державними нагородами, Світлану Олександрівну Романенко. Яскравий букет тюльпанів у рухах, а на обличчі медикині, окрім усмішки й сліз вдячності, першачки тими ж таки фарбами свята Холі «домалювали» образ чарівної та надзвичайно доброї жінки. Слова привітання від директорки гімназії Оксани Іллівни Проскура — і ось він, апогей. Із екрану до всіх присутніх звернувся Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Індія в Україні пан Харш Кумар Джейн. Чудові побажання і дітям, і педагогам добра, щастя, успіхів у роботі та навчанні зробили свято не лише яскравим, але й незабутнім. Тож наступного року продовжимо. Культурна та освітня дипломатії єднають
