Певно, День захисників і захисниць України треба нині відзначати щодня. Щодня дякувати за те, що ми в такому драматичному часі, незважаючи на тривоги, на безсонні ночі, можемо навчати та навчатися, разом вірити, що ЦЕЙ ОСОБЛИВИЙ ДЕНЬ, обовʼязково прийде!
…Кілька тижнів тому на подвірʼї гімназії ми зустріли його – невисокого чоловіка з неймовірними сіро-блакитними очима! Щойно з дороги, звідти, де гаряче, де немає ліку дням і ночам, бо треба відвоювати те, що належить Україні. Це про нього – Дениса Власенка, батька наших двох учнів – Героя, Людину, Українця!
Бойові нагороди чоловік не виставляє напоказ, натомість струменіють від Дениса щирість, розважливість і якесь особливе почуття гумору. А ще не соромиться говорити про… тугу там, на передовій, тугу за родиною! Сьогодні класні керівники неймовірних 11-х Наталя Литвин і Оксана Манжелій не могли стримати шквал запитань своїх вихованців до гостя. Бракувало часу, але не емоцій! Справжніх, щирих… А за кілька тижнів – повернення на фронт!
Повертайся живим і неушкодженим, герою! Слава Україні! І героям слава!
